На початковій стадії візуалізації проєкту будинку, переважає політ фантазії проєктанта і базових побажань замовника.
Олександр Кофанов
Після спільного опрацювання використовуваних матеріалів і розрахункових даних енерговитрат при майбутній експлуатації будинку вже вимальовуються конструктив будинку, утеплювач, джерело і схема опалення/охолодження, вентиляція і так далі. На цьому етапі також закладаються місця і приблизні розміри скління будинку.
Залучення віконної компанії на стадії проєкту дозволить уникнути технологічних помилок, скоротить термін скління і збереже бюджет будівництва.
Для коректного обговорення питання скління будинку, оптимально знати – матеріал стіни, які інженерні комунікації використовують, передбачувані енерговитрати, утеплювач, оздоблювальні матеріали зовні/всередині, позначки «чистової підлоги», позначки і оформлення стелі і звичайно ж візуальні побажання замовника.
Поєднавши дану інформацію вже маємо можливість для проєктування конструктиву світлопрозорих конструкцій і кріпильного матеріалу для даного будинку. Для легкої комунікації між проєктантом, виконробом, замовником оптимально розробити вузли примикань світлопрозорих конструкцій до стін, підлоги, стелі (віконної перемички). (фото 9821) Погодивши всі «вузли» між усіма учасниками ми уникаємо проблем, які виникають на більшості будівництв – хотілося стиль «hi-tech», а отримали «хай так».
Фасадному склінню дійсно під силу недосяжні параметри для вікон із ПВХ, алюмінію та дерева – загальна висота/ширина конструкції, вага, використання у нахилі (використання в покрівлі частково, повна реалізація прозорого даху) у більшості випадків обмеженням є лише габарит будівлі і очікування замовника. Але, на відміну від вікон, фасадне скління – не готова до монтажу конструкція, а набір складових елементів, тобто те, що відбувається з вікнами в умовах виробництва – порізка, фрезерування, збірка, установка склопакетів, прижимних елементів в більшості випадків роблять монтажники на об'єкті. І для успішної реалізації проєкту необхідно не сподіватися на «золоті руки» монтажників, а чітко слідувати плану монтажних робіт.
Наступний важливий етап – розробка плану монтажних робіт
• Пора року коли буде відбуватися скління.
• Під'їзні шляхи.
• Розмір і вага конструкцій, склопакетів.
• Використання допоміжної техніки і пристроїв.
• Карта монтажу (із зазначенням послідовності порізки, фрезерування, складання, використання регламентуючих витратних матеріалів, точок кріплення). (фото 9822)
• Комплектація замовлення оригінальними/регламентними витратними матеріалами з невеликим запасом.
І хоч як це не парадоксально повністю відійти від такого параметра як, людський фактор, навіть не виходить в космічній промисловості, а ось звести до мінімуму цілком реально. Одним з успішних завершень проєкту є – менеджер проєкту (на зв'язку з усіма учасниками 24/7) або згуртована команда окремих фахівців з плаваючим графіком але колективною відповідальністю.
Маючи такий підхід до роботи, і такі критерії, навіть сміливі проєкти зможуть мати успішну фінальну реалізацію.
З радістю ділимося спільним проєктом фасадного скління приватного будинку: проєктування, постачання матеріалів і комплектуючих – компанія ЕПЛ, монтажні роботи – компанія Good Master.
Як на початковому етапі виглядав отвір, можна побачити на фото нижче. фото 7377.
Маючи чітке уявлення про майбутню теплоізоляції будинку, комунікації, розташування опалювальних приладів, бачення архітектора і побажань замовника був сформований конструктив і обраний профіль та склопакет для даного скління.
Reynaers CW 50 вдало поєднує в собі не тільки відмінні теплоізоляційні та гідроізоляційні параметри (Uf = 0,8 W / m²K), водонепроникність = 1200 Pa, але і з естетичної точки зору є не малий вибір видимих частин фасаду, і звичайно ж для вирішення питання статики використовуються оптимальні каталожні елементи.
Зупиняючи вибір на прогресивних системах фасадного скління дуже легко підібрати каталожні рішення для необхідних завдань, використовуючи весь досвід торгової марки, а не винаходити велосипед заново.
У даній системі кожна деталь ізольована від з’єднувальної: ущільнювачі стику стійки і ригеля, гумові і полімерні розриви «п'яти» і самої стійки, використання поліамідного термомоста, а не просто матеріалу зі спіненого поліетилену – в результаті дають високі показники тепло- і гідроізоляції.
Фасадне скління відноситься до категорії тривалої експлуатації і заміни певних елементів, зміна кольору, конструктиву не передбачається ні через рік, ні через п'ять років. І той вибір, з точки зору дизайну, на якому замовник зупиниться буде супроводжувати кожен день протягом багатьох років. Здавалося б такий елемент як кришка притискної планки – «хлопавка» не може стати критерієм для вибору, але коли є з чого вибирати – завжди вибираєш, що ближче до душі. Не кожен виробник може запропонувати такий вибір.
При склінні невеликими сегментами з прив'язкою до плит перекриття, можна використовувати стійки і ригеля мінімальних розмірів і статичний розрахунок буде мати умовне значення, а ось коли отвір 7,3*5,9 метра і без міжповерхового перекриття безпека експлуатації виходить на перше місце.
Коректний розрахунок статичного навантаження не просто дає впевненість, але і дозволяє використовувати тільки ті стійки і ригеля, які зможуть витримати навантаження для даної ділянки, що в підсумку дасть економію бюджету. Так і в нашому випадку були використані стійки різного січення для різних сегментів. фото 7886
Так само було і з питанням розташування склопакетів – склопакети вагою 150 кг монтувались на стандартні алюмінієві підкладки, склопакети по 240 кг передавали свою вагу на стійку через посилені підкладки, а максимальний за вагою склопакет в 390 кг фіксувався на «Т» - образні посилені елементи.
Монтажні роботи в зимовий період менш продуктивні ніж в літній, і не завжди цей параметр пов'язаний з навколишньою температурою, короткий світловий день вносить свої корективи. І те, що можна зробити за один день влітку, взимку потрібно як мінімум два. Плюс несприятливі погодні умови (сніг, ожеледиця, дощ при мінусових температурах) не сприяють роботі як самій техніці, так і проведенню монтажних робіт.
Робота на «висоті» завжди додавала свою особливість, елементарно спуститься з «лісів» за потрібним інструментом кожного разу забирає 10-15 хвилин, з цим може впоратися тільки командний дух і взаємодопомога.
фото 7925
Монтажний процес можна порівняти з «живим організмом» – готовність оперативно реагувати на зміну умов всіх учасників, а їх не мало (монтажники, виконроб, проєктант, постачальники, менеджер проєкту, оператор допоміжної техніки) плюс злагоджена комунікація між собою дасть в результаті успішну фінальну реалізацію проєкту.
Автор Олександр Кофанов