ДСТУ EN 14351-1:2020 «Вікна та двері» (далі за текстом ДСТУ EN 14351) – мабуть самий обговорюваний та самий неоднозначний документ, навколо якого йшлось стільки баталій.
Точніше не зовсім баталій, скільки активних обговорень та міркувань між спеціалістами віконної галузі. Зокрема мова йде про експертів «Асоціації учасників ринку вікон і фасадів» з одного боку та «Української асоціації віконних систем» з іншого. Разом експерти двох асоціацій входять до Технічного комітету 300 при Міністерстві регіонального розвитку України, який безпосередньо і займався імплементацією даного стандарту базуючись на оригінальний європейський стандарт EN 14351.
Що це за документ, наскільки він важливий для ринку, яку силу обов’язковість до виконання він буде мати – давайте розбиратися разом.
Перш за все, розглянемо загальну структуру нормативно-правової бази України, та зокрема тих документів, що стосуються будівельного, в тому числі віконного ринку.
Структура нормативно-правової бази України у будівельному секторі
Найголовнішим нормативно-правовим актом (далі за текстом НПА) для всіх суб’єктів господарювання є Закони України. Це є база, фундамент на який покладено всі інші нормативно-правові акти. У будівельній галузі ми маємо 2 основних закони, відповідно до норм яких регулюється будівельна галузь – це Закон України «Про будівельні норми» та Закон України «Про стандартизацію».
Саме в цих законах детально розписується, що таке: державні будівельні норми (ДБН), державні стандарти України (ДСТУ), які є обов’язковими до застосування, які являються добровільними до застосування тощо.
Після Законів України йдуть Акти Кабінету Міністрів України, далі йдуть технічні регламенти (зокрема нашу будівельну галузь у 2014 році регулювала Європейська директива №89/106 ЄЕС ), потім державні будівельні норми (ДБН), державні стандарти України (ДСТУ) і ДСТУ EN (імплементовані в Україні європейські стандарти).
Основні нормативно-правові акти для віконного ринку
Відповідно до Закону України «Про будівельні норми» обов’язковими до застосування для всіх суб’єктів містобудування є державні будівельні норми (ДБН). Якщо в цих ДБН є посилання на окремі ДСТУ, ці ДСТУ являються також обов’язковими до застосування всіма суб’єктами містобудування.
Що стосується віконної галузі, то основними НПА є ДБН В.2.6-31:2006 «Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель», ДБН В.1.1.7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва», ДБН В.1.1-31:2013 «Захист територій, будинків і споруд від шуму», ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення», ДБН В.2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення». Окрім цього, у ДБН В.2.6-31:2006 ми маємо посилання на два ДСТУ (що стосуються зокрема монтажу СПК):
• ДСТУ Б В.2.6-79:2009. Національний стандарт України «Конструкції будинків і споруд. Шви з'єднувальні місць примикань віконних».
• ДСТУ-Н Б В.2.6-146:2010 «Настанова щодо проектування й улаштування вікон та дверей».
Ці ДСТУ , а також всі вище перераховані НПА є обов'язковими для застосування всіма суб’єктами містобудування, а отже всіма учасниками віконного ринку України.
Решта Державних стандартів України, в тому числі:
• ДСТУ Б EN 1279-1:2013 «Скло для будівництва. Склопакети. Частина 1»;
• ДСТУ Б EN ISO 10077-2:2016 «Теплотехнічні властивості вікон, дверей і жалюзі. Розрахунок коефіцієнта теплопередачі. Частина 1»;
• ДСТУ Б В.2.6-15-99 «Конструкції будинків і споруд. Вікна та двері полівінілхлоридні. Загальні технічні умови»;
• ДСТУ Б В.2.6-23-2009. Конструкції будинків і споруд. Блоки віконні та дверні. Загальні технічні умови, а також більше 20-ти інших ДСТУ – носять добровільний характер для Їх застосування, іншими словами – не обов’язкові для застосування, за умови, що суб’єкт містобудування не задекларував відповідність своїх виробів цим стандартам.
Методологія та різниця оцінювання пострадянських нормативів та сучасного європейського законодавства
Ще з часів Радянського союзу вся будівельна галузь була зав’язана на параметрах. Тобто вводились обов’язкові вимоги до певних параметрів продукції, і умовно таку методологію оцінювання можна назвати «параметричною». Якщо привести приклад, то у ДСТУ Б В.2.6-15-99 чітко прописаний один із параметрів віконної продукції – металевий посилювач повинен бути товщиною не менше 1,5 мм.
Європейський підхід до вимог дещо інший, і він базується на властивостях продукту. Тобто ви можете взяти і виробити вікно із будь-яких комплектуючих, з будь-якими параметрами цих комплектуючих, головне отримані властивості такої конструкції ви повинні задекларувати. Властивості таких конструкції можуть бути як хорошими, так і поганими.
Наприклад: ви виготовляєте вікно, неважливо з яких комплектуючих (профіль, скло, метал – все на розсуд виробника), але на кінцевому продукті «вікні» повинні бути задекларовані його властивості: енергозбереження, шумоізоляція, безпека тощо. І необов'язково ці властивості можуть бути якісними.
Іншими словами:
• за старим методом – маєте виготовляти продукцію відповідно до певних вимог, і ніяк інакше (бо це вже порушення закону);
• за новим методом – можете виготовлювати все що завгодно, аби споживачі знали про його властивості і про те, що він купує.
Добре це чи погано однозначно сказати не можна, тому що на декларативних принципах базується більшість європейського законодавства. Давайте більш детально розглянемо базовий документ, частиною якого є ДСТУ EN 14351.
Не так давно, 19 травня 2020 року у першому читанні Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону «Про надання будівельної продукції на ринку» (реєстр. № 2698), яким в українське законодавство імплементується Регламент (ЄС) № 305/2011 Європейського Парламенту і Ради щодо встановлення гармонізованих умов для розміщення на ринку будівельної продукції.
Що таке Регламент (ЄС) №305/2011 і чому він такий важливий для будівельного сектору?
Регламент (ЄС) №305/2011 (далі за текстом 305-й Регламент) встановлює гармонізовані умови для розміщення на ринку будівельних виробів держав-членів з метою створення на території Євросоюзу єдиного економічного простору та головне ‒ недопущення на внутрішні ринки його членів продукції та послуг, що можуть містити загрозу життю та здоров’ю людей та наносити шкоду оточуючому середовищу.
«Узгодження українського законодавства у сфері технічного регулювання із європейським відповідно до Угоди про асоціацію є об’єктивною вимогою часу. Мінрегіон підтримує проект закону, розроблений народними депутатами, оскільки його прийняття дозволить усунути технічні бар’єри, що стримують залучення міжнародних інвестицій в Україну та розблокує вихід вітчизняним виробникам на європейський ринок будівельної продукції.
Крім того, законопроектом встановлюються основні вимоги до споруди з точки зору безпеки, охорони здоров’я, довговічності, енергозбереження, охорони довкілля протягом усього її життєвого циклу ‒ від проектування до демонтажу», – зазначив перший заступник міністра розвитку громад та територій України Василь Лозинський.
За словами Лозинського, після прийняття проекту закону необхідно буде розробити та прийняти низку відповідних підзаконних нормативно-правових актів (одним з них і є ДСТУ EN 14351).
«За середньою оцінкою це близько кількох десятків документів. Але інакше ця система не запрацює. Законопроект прийнятий в першому читанні за основу, і Мінрегіон долучиться до процесу його доопрацювання. Ми маємо низку напрацювань та фахових експертиз, які будуть найближчим часом передані авторам проекту закону та профільному Комітету», – наголосив він.
Основним ідеологом просування 305-го Регламенту була Олена Шуляк, народний депутат, заступниця голови комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
«Всі ми хочемо, щоб Україна була в Європейському Союзі: гарантії безпеки для людини, захист її прав, зручні міста тощо. Всі ці речі складають тисячі деталей, і відсутність бодай однієї руйнує загальну картину, як нестача елементу в пазлі. Тому нині ми повинні істотно підняти стандарти наших виробів та послуг до відповідного рівня. Це, зокрема, стосується й сфери будівельних матеріалів. Адже мова про величезний ринок, який напряму пов’язаний з комфортом в житті людей.
На щастя, Україна взяла на себе зобов’язання в рамках асоціації з ЄС гармонізувати стандарти щодо будівельних виробів, відповідно до регламенту №305 (документ про перехід до цивілізованого ринку будівельних виробів), – розповідає пані Олена. Імплементація його положень має завершитися до 2020 року, і на даний момент це є одним з основних наших завдань. Адже ці положення – реальний шлях до суттєвого підвищення якості товарів і покращення оновлення нормативної бази».
Європейські норми для українського ринку
«Так як впровадження положень регламенту 305 Ради Європи – надважливе завдання, вже декілька років тривають численні дискусії щодо нього. Працювало декілька робочих груп, і я також долучилася до цього процесу. Три роки тому й завдяки потужній підтримці команди однодумців ми, нарешті, можемо зробити еволюційний крок уперед».
За своєю суттю цей закон буде своєрідним регламентом прямої дії. Він безпосередньо впливатиме на будівельну індустрію, зазначаючи купу конкретних вимог щодо виробів.
За своєю структурою законопроект складається з двох частин:
1. Сам закон, максимально наближений до тексту положень регламенту №305 (встановлює узгоджені правила щодо проведення оцінки характеристик якості будівельної продукції, надання на ринок виробів, вимоги до яких не урегульовані гармонізованими стандартами, порядку декларування основних характеристик, функції учасників ринку тощо).
2. Прикінцеві положення, що на законодавчому рівні формуватимуть систему норм в будівництві споруд. Мова про зміни щонайменше до 5 чинних законів. Зокрема, в закон про регулювання містобудівної діяльності.
Прийняття цього законопроекту – це важливий, але перший крок. Необхідно суттєво прискорити гармонізацію стандартів в будівництві, аби захистити свій ринок, вітчизняних виробників, залучити більше інвестицій, а відтак – зробити наше з вами життя комфортнішим та безпечним».
Але давайте повернемось до ДСТУ EN 14351 «Вікна та двері». Що це за документ, і чому він вкрай важливий для віконного ринку України?
ДСТУ EN 14351 «Вікна та двері» – це надважливий базовий європейський стандарт, який є основою і регулює всю віконну та дверну галузь в Європі. На базі цього стандарту формується декларація виробником по властивостям продукту, і на основі цієї декларації виробник отримує CE маркування.
Коментує Сергій Доротич, голова Технічного комітету 300, Голова «Української асоціації віконних систем», ініціатор розробки та імплементації ДСТУ EN 14351 «Вікна та двері».
Сергій Доротич
«Чому важливий ДСТУ EN 14351? Уявіть, що ми завжди їхали по широкій колії, а тепер маємо перелаштуватись на вузьку. Україна підписала угоду про Асоціацію з ЕС і взяла на себе зобов’язання адаптувати або іншим словом гармонізувати своє законодавство відповідно до європейських вимог. Ми просто відкидаємо цей старий радянський досвід і максимально імплементуємо європейські норми в наше законодавство.
Це не просто гармонізація норм, це зміна світогляду, зміна підходу. Ми звикли, що нас постійно контролюють «з підпалки», в наслідок чого з’являється корупція, зловживання і таке інше. А тут міняється принцип і основний підхід – ви просто виробляєте, декларуєте і потім за це відповідаєте. Європейський принцип передбачає, що вікно це є елемент з певними властивостями, які мають бути підтверджені виробником: шумоізоляція, повітропроникність, теплоізоляція, протизламність і багато інших. В кожній європейській країни є свій перелік обов’язкових властивостей.
Наприклад, протизламність у деяких європейських країнах не є обов’язковою властивістю, а у Нідерландах є обов’язковою. І такий підхід мають не тільки вікна, зокрема багато інших елементів будівлі. У Європі стандарт EN 14351 є основним документом, який регулює відносини між учасниками віконного ринку. Нам же ще за радянських часів вказували на те, як саме зробити вікно, а не які властивості воно повинно мати.
Скільки саморізів закрутити, який метал поставити тощо. Вікно повинно виконувати певні функції, і відповідно мати певні властивості. І вже виробнику вирішувати, який посилювач треба використовувати в тому чи іншому випадку, який профіль обрати, скло, фурнітуру і т.д. Також важливим є те, що виробник вікон має враховувати всі рекомендації системодавця (виробника ПВХ профіля), знати і вміти використовувати всі розрахункові програми і розуміти, що, наприклад, вікно у багатоповерховому будинку на 20 поверсі, з виходом, наприклад, на Чорне море має бути виготовлене із використання посилювача товщиною не менше ніж 2,5 – 3 мм (більш точно покаже програма розрахунку).
Тобто для кожного окремого випадку повинні виготовлюватись вікна з необхідними в конкретній ситуації властивостями, і ніяких стереотипів та шаблонів. Тому EN 14351, який несе новий підхід до виробництва і обов’язкового декларування повинен якісно вплинути на ринок і зробити його більш конкурентно спроможним.
Також важливо розуміти, що на початковому етапі, коли вступить в силу ДСТУ EN 14351, виробник ПВХ профільних систем перед тим як вивести на ринок нову профільну систему, зобов’язаний отримати відповідне підтвердження у нотіфікованій лабораторії, де буде вказаний певний перелік властивостей віконних конструкцій (у кожній країні різний), виготовлених із даної профільної системи. Тільки після того, як випробовування будуть пройдені, і після отримання системного паспорту від даної лабораторії, компанія-системодатель (виробник ПВХ профільної системи) виводить на ринок дану профільну систему із певними рекомендаціями по її застосуванню.
Далі виробник при дотриманні вимог системодавця виробляє і декларує те що вікно виготовлено правильно, система контроля якості на виробництві підтверджує перелік властивостей, що відносяться до даного вікна, і виробник виводить на ринок такий продукт з маркуванням CE. На маркуванні також вказується, що дане вікно має певні перевірені властивості і відповідає вимогам ДСТУ EN 14351», – зауважив пан Доротич.
Нам стало цікаво, що ДСТУ EN 14351 досить щільно пов’язаний із певним переліком властивостей вікна. Тому ми поставили питання пану Доротичу: «Де (в якому документі), ким (яким органом) і яким чином будуть прописуватись ці властивості, і хто визначає їх кількість?
«Кількість властивостей віконних і дверних конструкцій будуть визначатись окремо (вони не будуть зафіксовані у ДСТУ EN 14351) і вирішувати це питання і відповідно створювати документ буде Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі МінРегіонБуд). У 305 Регламенті прописана ця процедура, і МінРегіонБуд повинно буде відібрати ці показники і затвердити їх відповідним наказом», – коментує пан Доротич.
А як бути з нотифікованими лабораторіями? Чи є в Україні такі в наявності?
На жаль на сьогодні в Україні немає жодної нотифікованої лабораторії, але ми вважаємо, що такі заклади будуть з’являтись по мірі їх необхідності на ринках. Ми маємо багато якісних акредитованих національних лабораторій для внутрішнього ринку, але їх випробування не мають юридичної сили в європейських країнах.
Проте, якщо компанія виробник віконних конструкцій працює із компанією виробником ПВХ профільних систем, яка вже має відповідні підтвердження від нотифікованих європейських лабораторій, то її партнер (виробник вікон) не зобов’язаний проходити додатково такі випробування в Україні чи у нотифікованих лабораторіях Європи.
Ці данні по каскадному принципу (автоматичному переходу результатів досліджень від системодавця до виробника) дають можливість виробнику вікон їх застосовувати та на них посилатись (у проектній документації, розрахунках, тощо). І відповідно ті українські компанії виробники ПВХ профільних систем, які не пройшли тести у нотифікованих лабораторіях і не мають підтвердженого системного паспорту, не будуть мати можливість успішно експортувати свої продукти до країн ЄС», – прокоментував пан Доротич.
Нотифікованими орган – організація, призначена національним урядом країни-члена Європейського Союзу як компетентна в прийнятті самостійних рішень про відповідність певних видів продукції з необхідними вимогами, викладеними в Директивах Європейського Союзу, що визначають правила нанесення знаку СЕ (СЕ-маркування).
Роль нотифікованого органу полягає в доведенні відповідності вимогам безпеки продукції шляхом проведення оцінки відповідності продукції в рамках своєї акредитації та компетентності від імені відповідальної особи.
Нотифікований орган може діяти тільки в межах своєї компетенції, тобто для певних директив і деяких модулів оцінки відповідності. Кожен орган має свій власний чотиризначний ідентифікаційний номер, який повинен бути зазначений відповідальною особою на кожну заяву про відповідність, у випадках, коли орган бере участь в оцінці продукту.
В Україні нотифіковані органи – відсутні.
Який характер буде носити ДСТУ EN 14351 після набрання ним чинності?
До тих пір, поки 305 Регламент не прийнятий, ДСТУ EN 14351 буде носити диспозитивний характер (тобто добровільний). Але, з моменту, колі 305 Регламент вступить у законну силу, ДСТУ EN 14351 стане обов’язковим до застосування усіма об’єктами господарювання. Але ми не виключаємо, що можливо відтермінування певних положень ДСТУ EN 14351, задля адаптації ринку і створення перехідного періоду, а також по причині відсутності нотифікованих лабораторій та необхідних гармонізованих стандартів. Але Технічний комітет 300 наполягає на тому, щоб всі вимоги ДСТУ EN 14351 почали діяти і вступили у свою імперативну фазу вже з початку 2021 року.
Чи дійсно ДСТУ EN 14351 відмінить два ключових віконних стандарти: ДСТУ Б В.2.6-15-99 «Конструкції будинків і споруд. Вікна та двері полівінілхлоридні. Загальні технічні умови» та ДСТУ Б В.2.6-23-2009 «Конструкції будинків і споруд. Блоки віконні та дверні. Загальні технічні умови». Та як це може вплинути на ринок?
«Так, дійсно ДСТУ EN 14351 відміняє дію вищевказаних стандартів, і приходить їм на заміну. Ми імплементуємо нові європейські правила, і місця старим пост радянським стандартам в них немає. Наприклад контроль товщини армування – це втручання контролюючих органів у технологічний і виробничий процес. Новий ДСТУ EN 14351 значно легший для бізнесу, і мінімізує втручання держави у всі виробничі процеси, відповідно зменшує до мінімуму корумпуючий фактор. Нехай ринок стане регулятором, тільки виробник якісних вікон зможе комфортно себе в ньому почувати»,– підсумував пан Доротич.
У підсумку. Що ми маємо? Точніше які плюси та недоліки ДСТУ EN 14351
Плюси
Перше. Тепер всі світло-прозорі конструкції, а точніше їх властивості повинні бути задекларовані. Відповідальність за це несе виробник вікон. Працює принцип: що задекларував – за те і відповідаєш.
Друге. Виробник вікон, при дотриманні певних вимог на виробництві, наявності необхідних випробувань та системи контроля якості виробленого продукту має можливість отримати СE маркування. Це дає можливість експортувати віконні конструкції до країн ЄС і можливість безперешкодного виходу та переміщення товару у країни ЄС. Це дійсно почне стимулювати розвиток експорту віконних конструкцій в Україні. Але не будемо забувати, що кожна європейська країна має свої особливості та свій перелік обов’язкових властивостей вікна. Ці особливості необхідно враховувати. При підготовці конструкцій на експорт та отриманні CE маркування.
Третє. Маємо прийнятий у першому читанні 305 Регламент, який буде основною нормативною базою будівельного, в тому числі віконного сектору. Також маємо вже готовий ДСТУ EN 14351, а також плани на розробку ще мінімум 5-ти стандартів по шумоізоляції, протизламності, водо- та вітропроникненню, склопакетам та інше. Активно ведеться робота по гармонізації наших українських норм із нормами ЄС.
Четверте. ДСТУ EN 14351 відкриває можливості для впровадження нових технологій на український віконний ринок. Наприклад, розвиток технології «безармованих» профільних систем (де у профілі, а потім і у вікні непередбачено використовувати металеве армування).
П’яте. Маємо можливість максимально якісно підняти властивості самого вікна, і використовувати це як власну конкурентну перевагу.
Тепер про недоліки
Перше. Щоб повноцінно запрацював ДСТУ EN 14351, потрібно прийняти 305 Регламент.
Друге. На нашу думку ринок поки що не зовсім готовий до нового ДСТУ EN 14351.
• Немає нотифікованих лабораторій, що унеможливлює проходження випробувань.
• Потрібен досить тривалий перехідний період для ринку, щоб адаптуватись до таких змін.
• Відсутність чітко прописаних властивостей вікна.
Що думають фахівці та експерти віконної галузі?
Олексій Бубнов, виконавчий директор Асоціації «Учасників ринку вікон та фасадів»:
«Мало зробити переклад стандарту, потрібно щоб цей стандарт по-справжньому запрацював»
А.Бубнов
Після прийняття стандарту ДСТУ EN 14351-1: 2006 + А2 до: 2016 у віконній галузі почалося його активне обговорення. Питання прийняття стандарту вийшло з кулуарного формату технічного комітету в площину обговорення галуззю.
Чому питання прийняття ДСТУ EN 14351-1: 2006 + А2 до: 2016 викликав стільки галасу? Багато хто, напевно, і не дізнався би про те, що готується прийняття EN 14351-1, а разом з ним редакція ще трьох методик випробувань, якби в другій редакції несподівано не з'ясувалося, що з прийняттям EN 14351-1, крім скасування ДСТУ Б .В. 2.6-23, буде скасований і ДСТУ Б.В.2.6-15. Ось тут непосвяченим потрібне невелике роз'яснення.
EN 14351-1 «Вікна і двері. Вимоги. Частина 1. Вікна і зовнішні двері» стандарт широкої сфери дії, також як і ДСТУ Б.В. 2.6-23 «Блоки віконні. Загальні технічні умови», поширюється на всі типи вікон і дверей, при цьому неважливо з чого і як вони зроблені, і де будуть використовуватися, головне щоб не використовувалися як вікна і двері з вимогами до пожежної безпеки.
ДСТУ Б.В.2.6-15 «Блоки віконні та дверні полівінілхлоридні. Загальні технічні умови». Даний стандарт регулює більш вузьку номенклатуру продукції, а саме вікна і двері виготовлені з ПВХ профілів. Цікавий момент, ДСТУ Б.В.2.6-15 в частині класифікації, технічних вимог, методів випробувань і оцінки відповідності вже відповідає вимогам EN 14351-1: 2006 + А1: 2010 року, тобто попередньої версії європейського стандарту. І в його скасуванні немає ніякої необхідності, тому що саме цей стандарт вузького кола дії описує вимоги до металопластикових вікон та дверей. І його скасування однозначно призведе до погіршення якості і порушення і так дуже хиткого балансу ланцюга відповідності продукції вікон очікуванням споживача. Читач може заперечити, як так, це ж європейський стандарт, а значить, ставить найвищі вимоги до продукції. Нітрохи.
Стандарт EN 14351-1 «Вікна і двері. Вимоги. Частина 1. Вікна і зовнішні двері» лише описує, яким чином і згідно з якими європейськими методиками підтверджуються і класифікуються ті чи інші характеристики вікон і дверей. І тут ми розуміємо, що все значно складніше, ніж ми думаємо. Хто вирішує, які характеристики підтверджувати, які ні? Яка з характеристик підходить для цілей застосування і призначення конструкції, яка ні? Хто займається питаннями оцінки відповідності та регулює вимоги?
Тобто питання не стільки в стандарті, а в тому, яким чином і на підставі чого буде відбуватися регулювання будівельної галузі. Хтось може заперечити, що регулювання здійснюється за допомогою ДБН (Державні будівельні норми), хтось згадає про технічні регламенти, які у нас не працюють, оскільки застаріли і не «в'яжуться» з гармонізованими європейськими нормами і існуючими національними стандартами. І знову виникає природне запитання, а як це працює у тих, чиї стандарти ми приймаємо. Відповідь дуже проста. Будь-який гармонізований стандарт має додаток ZA, за допомогою якого здійснюється його зв'язок з Регламентом Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу
Регламент 305/2011/EC від 9 березня 2011 року встановлює гармонізовані умови для розміщення на ринку будівельної продукції. У нас в Україні – це прийнятий в першому читанні Закон України «Про надання будівельної продукції на ринку». Відмінно, скаже вдумливий читач і буде частково мати рацію. Чому частково, запитаєте Ви? Гармонізовані умови були створені для вільного обігу продукції в рамках Євросоюзу від Гібралтару до Полярного кола. І, повертаючись до EN 14351-1, цей стандарт описує лише умови визначення характеристик продукції та спосіб їх підтвердження в залежності від призначення. Але, жодним чином не регулює вимоги до самого продукту, тому що ці вимоги залишаються в сфері дії національного законодавства кожної країни.
І кожна з країн самостійно вирішує, які властивості продукції з урахуванням вимог Регламенту 305/2011/EC є для них значущими, а які ні. Тобто вікно відповідає вимогам іспанського ринку може не відповідати вимогам німецького або французького. І тут дуже важливо зауважити, що регламент 305/2011/EC, з певними застереженнями і не забороняє наявність національних стандартів. Ось чому так важливо зберегти і розвивати вимоги національної Української системи стандартизації.
Відповісти на питання, які плюси і мінуси у EN 14351-1 не вистачить і цілого журналу, настільки це питання багатогранне і глибоке. Питання в тому, що дасть або не дасть цей стандарт. А це, на сьогоднішній день мало залежить від самого стандарту, тим більше, що відірваний від європейської системи оцінки відповідності в більшій частині його розділів, він стане непрацездатним.
Сумний приклад того стандарт на склопакети ДСТУ EN 1279, прийнятий ще в 2013 році і не працюючий донині.
Необхідна система оцінки відповідності з кваліфікованим і адекватним ринковим наглядом. І роботи на цьому терені непочатий край. І під силу виконати цю роботу тільки консолідованій команді професіоналів, яку крок за кроком створює Асоціація «Учасників ринку вікон і фасадів» разом з однодумцями. Приєднуйтесь, ми відкриті для всіх, хто поділяє наші цілі.
P.S. Останнім часом активно поширюються необґрунтовані заяви, що нібито я Олексій Бубнов і Асоціація, керувати якою мені надана честь, виступає проти прийняття ДСТУ EN 14351-1 і Закону України «Про надання будівельної продукції на ринку» на основі регламенту 305/2011/EC. Це не більше ніж «фейки». Асоціація та її учасники, як ніхто інший останні 5 років активно працюють над прийняттям закону на основі регламенту 305/2011/EC і ще більш активно впроваджують EN 14351-1.
Практично всі фірми учасники - виробники сертифіковані на відповідність вимогам EN 14351-1 за програмою добровільної сертифікації німецького інституту віконних технологій ift Rosenheim. Ми за європейський підхід в системі оцінки відповідності, але за умови збереження національних стандартів.
Ну що ж. Аргументи від розробників прозвучали, про складності, до яких може привести відсутність певних ДСТУ також поговорили і вислухали думки експертів віконного ринку.
Інформації більше ніж достатньо, для того, щоб кожен учасник віконного ринку України мав можливість зробити для себе ґрунтовний висновок.
Автор: Сергій Кожевніков
Дякуємо за консультацію та брифи:
Сергію Доротичу
Олені Шуляк
Олексію Бубнову
Михайлу Орленку
Олександру Степаненку
Photo credits:
https://gros.ua
viknagrad.ua