Проєкт нового ДБН В.2.6-31:20хх – подія досить значна, і стосується абсолютно всіх учасників будівельного ринку, а відповідно і віконного ринку також.

Яким може бути проєкт нового документу, які причини та наслідки виникнення нової редакції, які його основні відмінності від попередніх версій документу? На всі ці та багато інших питань нам відповів основний автор та розробник даного ДБН, доктор технічних наук, директор ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» Фаренюк Генадій Григорович.

Маємо сказати, що на момент нашого інтерв’ю із паном Фаренюком (грудень 2020 року) жоден із учасників віконного ринку з проєктом нового ДБН В.2.6-31:20хх знайомий не був. Це підігріло інтерес редакції до даного документу, і ми вирішили якомога швидше підготувати даний матеріал для того, щоб розпочати обговорення даного ДБН серед спеціалістів віконної галузі.

Отже, почнемо з теоретичної частини та структури нашої української нормативно-правової бази.

Найголовнішим нормативно-правовим актом (далі за текстом НПА) для всіх суб’єктів господарювання є Закони України. Це є база, фундамент на який покладено всі інші нормативно-правові акти. У будівельній галузі ми маємо 2 основних закони, відповідно до норм яких регулюється будівельна галузь – це Закон України «Про будівельні норми» та Закон України «Про стандартизацію». Саме в цих законах детально розписується, що таке: державні будівельні норми (ДБН), державні стандарти України (ДСТУ), які є обов’язковими до застосування, які являються добровільними до застосування тощо.

Після Законів України йдуть Акти Кабінету Міністрів України, далі йдуть технічні регламенти (зокрема нашу будівельну галузь у 2014 році регулювала Європейська директива №89/106 ЄЕС ), потім державні будівельні норми (ДБН), державні стандарти України (ДСТУ) і ДСТУ EN (імплементовані в Україні європейські стандарти).

Відповідно до Закону України «Про будівельні норми» обов’язковими до застосування для всіх суб’єктів містобудування є державні будівельні норми (ДБН). Якщо в цих ДБН є посилання на окремі ДСТУ, ці ДСТУ являються також обов’язковими до застосування всіма суб’єктами містобудування. Що стосується віконної галузі, то одним із основних НПА є ДБН В.2.6-31:2016 «Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель». Саме про цей документ, а точніше про його нову редакцію і піде наше інтерв’ю.

WT: Проєкт нового ДБН В.2.6-31:20хх – що це за документ? Які основні відмінності від діючого ДБН В.2.6-31:2016? І що послужило причиною для створення нової редакції цього ДБН?

Г.Ф.: Для нас практика створення таких документів як проєкт нового ДБН В.2.6-31:20хх не нова, ми вже маємо історію створення документів і актів з питань енергоефективності будівель. Цей документ є логічним продовженням вдосконалення вітчизняних державних будівельних норм галузі енергоефективності.

Ми почали цю роботу в 2006 році, коли був прийнятий ДБН В.2.6-31:2006 де ми розглянули питання нормування показників енергоефективності будівель. У 2016 році цей процес продовжився, ми ввели ті критерії енергоефективності будівель, які існують у Європі і відповідно у всьому світі.

Проєкт нового ДБН В.2.6-31:20хх (далі за текстом «проєкт ДБН») перш за все направлений на вдосконалення загальних підходів, коли ми проєктуємо будівлі не тільки з точки зору огороджувальних конструкцій та теплоізоляції будівель, але і з точки зору забезпечення ефективності будівлі. Хоча всі ці питання були також і в попередніх версія документів (ДБН 2006 та ДБН 2016), ми навіть зберегли оригінальну назву. Беремо, наприклад, європейську Директиву 2010/31/ЕС (Directive on the energy performance of buildings, EPBD), на момент створення даної директиви у 1991 році європейські нормотворці розглядали енергоефективність як сукупність певних відповідних енергоефективних характеристик, а термін “performance” відповідно означав представлення будівлі з точки зору її енергетики.

В 2011 році нормотворці почали розуміти, що дана директива направлена саме на забезпечення енергоефективності, але вони не перейшли на термін “energy efficiency”, а був залишений термін “energy performance”, щоб був зрозумілий зв'язок між тим що було і тим що з’явилось, незважаючи на те, що предметно ці дві директиви суттєво відрізняються одна від одної – різниця між їхнім створенням майже 20 років. Приблизно за таким самим принципом ми оновлюємо відповідно і наш ДБН В.2.6-31:2006.

Що нового ми додали до проєкту ДБН 2021 року? За 10 років існування ДБН В.2.6-31:2006 з’явились маса нових підходів, технологій, документів, принципів будування і таке інше. Але найголовніше це з’явився закон України «Про енергетичну ефективність будівель», в якому чітко сформульовані відповідні положення, які ми маємо виконувати у всіх документах наступного рівня.

Даний закон був прийнятий та впроваджений у 2018 році, і, відповідно, навіть остання редакція ДБН В.2.6-31:2016 не могла відображати тих вимог, що містилися у законі. Тому наше завдання було виправити невідповідності ДБН перед новим законом. Під закон були розроблені нові нормативно-правові акти: «Методика визначення енергоефективності будівель», «Форма енергетичного сертифікату будівель», та інші. Але в цих актах були певні неточності та нестиковки у методичних положеннях, вони були не досить глибоко обґрунтовані по відношенню до діючого ДБН В.2.6-31:2016. Отже пере нами стояла задача привести у відповідність всі ці питання, внести всі відповідні зміни, актуалізувати і розробити нову редакцію ДБН В.2.6-31, котра б мала відповідати вимогам чинного законодавства України, зокрема закону України «Про енергетичну ефективність будівель».

Проєкт нового ДБН продовжує підхід системних принципів до забезпечення енергоефективності будівель. Тобто є загальний показник енергоефективності будівель, а всі інші показники (в тому числі опір теплопередачі) вже є похідними і не такими жорстко встановленими. Якщо показник енергоефективності будівель є жорстка імперативна норма, то похідні характеристики не є фіксованими, але в комплексі вони мають відповідати всім нормам енергетичної безпеки будівлі та забезпечувати відповідно всі інші показники енергетичної безпеки та комфортні умови перебування людини у приміщенні. Цей принцип введений в тіло нового проєкту ДБН В.2.6-31:20хх.

Проєкт нового ДБН продовжує підхід системних принципів до забезпечення енергоефективності будівель. Тобто є загальний показник енергоефективності будівель, а всі інші показники (в тому числі опір теплопередачі) вже є похідними і не такими жорстко встановленими.

WT: Якщо я вас правильно розумію, новий проєкт є більш європизований, тому що європейці часто рекомендують, але рідко коли нормативно встановлюють ті чи інші вимоги.

Г.Ф.: З часом у нас змінились основні принципи забезпечення енергоефективності будівель. Раніше в нашій країні основним принципом забезпечення енергоефективності будівель був показник опору теплопередачі огороджувальних конструкцій, який визначався не тільки на підставі фізичних властивості, а й також на підставі економічних розрахунків. Потім підхід змінився, а принципи теплової безпеки постійно розвивались в нашій країні, і в деяких напрямках навіть випередили європейські країни, які також вивчають наші підходи та закладають іх у свої норми і це є нормальна практика. Ми ніколи не відрізнялись тими фізичними принципами, просто методично по-різному встановлювали і враховували особливості процесів теплопередачі в будівлях.

Якщо говорити в площині тематики журналу, то зазначимо таке поняття як світлопрозорі огороджувальні конструкції – найбільш складні у теплофізичному відношенні огороджувальні конструкції. В сучасних світлопрозорих конструкціях одномірного переносу теплоти не існує, тому що світлопрозора конструкція сама по собі складний елемент, який має також різні вузли примикання з іншими елементами будівлі. Цей процес зазвичай двомірний, а часто тримірний, і ці складні дані, коли ми вивчаємо передачу теплоти, необхідно десь враховувати.

Двомірність чи тримірність враховується тоді коли ми нормуємо і розраховуємо саме опір теплопередачі. Європейські країни не рахують приведений опір теплопередачі, але вони обов’язково рахують не одномірність переносу теплоти при визначенні загальних тепловтрат будівлі. Саме тому ми залишаємо в нашому новому проєкті ДБН такий показник/характеристику як приведений опір теплопередачі, як результат строго вивіреного і методично обгрунтованого підходу.

Чому саме сьогодні це важливо? Іде масштабна термомодернізація наших будівель, якщо цей процес виконувати комплексно, потрібні досить значні кошти та інвестиції. Зазвичай залучити таки кошти, в нашому випадку, досить складно, практично неможливо. Але, робити поетапно таку термомодернізацію цілком реально і доцільно. Проводиться аналіз енергетичного стану будівлі, визначається найбільш вразливі з точки зору енерговитрат елементи цієї будівлі, І відповідно, всі елементи, які мають найбільш питому вагу енерговитрат підпадають під першочергову програму в термомодернізації. Частіше всього такими вагомими елементами являється стіни та вікна.

Але щоб змінити клас будівель з існуючого на сьогодні найбільш розповсюдженого в Україні класу енергетичної ефективності «G» на необхідний клас «С» шляхом заміни вікон, утеплення стін і навіть модернізації теплопункта – цих заходів недостатньо. Показники енергоспоживання чи енергопотреби звісно зростатимуть, але цього недостатньо для нормативних вимог. Враховуючи те, що часто люди модернізують тільки стіни та фасади важливо використовувати такий більш чітко вимірений показник як приведений опір теплопередачі (а не загальний показник енергоспоживання), і це є нормальний підхід.

WT: Ви є основним розробником даного проєкту ДБН. Можете тезісно назвати основні відмінності від діючого ДБН, і які принципово нові вимоги з’явилися у проєкті нового ДБН?

Г.Ф.: Відмінності наступні. Перш за все ми переходимо на параметричний метод нормування будівель. Параметричний метод полягає у встановленні критеріїв, який визначає показники енергетичної безпеки, а саме допустимі тепловтрати будівлі. Він визначає безпечні умови перебування людини у приміщенні з точки зору формування теплового режиму тіла людини і умов теплообміну з оточуючим середовищем. Також новий ДБН буде встановлювати певні вимоги до окремих елементів будівель. За цей час нами розроблені і вже є чинними документи, які дозволяють нам класифікувати окремі елементи будівель по їх енергетичним властивостям. Вони стосуються теплоізоляційних матеріалів, світлопрозорих конструкцій і фасадних систем (на стадії завершення). Світлопрозора конструкція – найбільш складний елемент с точки зору енергетичних процесів. Вона має забезпечувати відповідні енергетичні умови як тепло ізолятор, як джерело видимого світла, так і теплозахист від перегріву. Все це одна конструкція.

Чи може розібратись в цих всіх складних за своєю фізикою процесах не фахівець світлопрозорих конструкцій, очевидно що ні. Так само як простій людині непотрібно розбиратись, наприклад, у енергетичних властивостях холодильника, тому що виробники промаркували їх відповідно до енергетичних маркувань. І все одразу стало зрозуміло, як тільки на холодильниках з'явилось енергомаркування, де вказується який холодильник скільки споживає енергії. Також аналогію ми можемо провести і з світлопрозорими конструкціями, і в цілому з будівлею. Є чітка методика, яка встановлює класифікацію вікон, де постачальник має задекларувати властивості своєї продукції. Наприклад, я продаю свій будинок, і декларую, що мій будинок відповідає класу енергоефективності «С», то покупець може в мене спитати про характеристики основних елементів будівлі. Я показую відповідні документи, де, наприклад, вікна моєї будівлі є класу енергоефективності «B», це означає, що сам будинок буде щонайменше відповідати класу «С».

WT: Більшість віконних компаній орієнтується на таблицю №3 діючого ДБН В.2.6-31:2016, де вказане мінімально допустиме значення проведеного опору теплопередачі огороджувальних конструкцій. Це пов’язане з тим, що великий сегмент ринку це є заміна вікон, а не встановлення вікон в нові будівлі. В першій редакції проєкту ДБН відбулися певні зміни. Раніше у нас було тільки 2 показника: 0,75 та 0,6 для першої та другої кліматичних зон відповідно. А зараз ми бачимо вже 8 показників по 2-м кліматичних зонам. З чим пов’язане таке нововведення, і якщо можна його розтлумачте.

Г.Ф.: У останні 10-15 років у нас значно змінилась архітектура житлових і громадських будівель. Сьогодні застосовується максимальне засклення наших фасадів де відповідно застосовується велика кількість скла. Проєктувальники часто не показують, яким чином вони будуть забезпечувати енергопотреби будівель. І для них неважливо, яку площину займає скління, всю площину чи з коефіцієнтом 0,18 (як у старих нормативах), опір теплопередачі все рівно приймається один і той самий. Таким чином ці будівлі приймались, проєкти погоджувались і далі будувалися. Хоча ДБН В.2.6-31:2016 обмежував цю можливість, тому що є інші критерії безпеки, це допустимий температурний перепад між внутрішньою температурою і приведеною температурою огородження включаючи світлопрозорі елементи. Але цей показник у наших проєктах не перевірявся і вся проблема була в тому, що ті характеристики, які встановлюються у нормах, чомусь не виконуються у проєктах. Відповідно у сучасних модних і красивих скляних будівлях ми маємо ті ж самі проблеми, які ми мали у наших «хрущовках».

WT: Ще питання по неймовірному коефіцієнту опору теплопередачі 1.3 м²К/Вт для фасадів (коефіцієнт скління 0,8 і більше). Коефіцієнт 1.3 м²К/Вт досягти у фасадах, навіть у сучасних стійко-ригельних системах буде дуже складно. Чому вимога така висока?

Г.Ф.: Проєктувальники мають правильно розрахувати показник по допустимому температурному перепаду, який ми згадували раніше, де останній не має перевищувати 5 ^оС для громадських будівель і 4^оС для житлових будівель. І коли ми маємо коефіцієнт скління 0,8 і більше вимоги по температурному перепаду, по нашим розрахункам, можуть бути виконані саме з коефіцієнту опору теплопередачі СПК 1.3 м²К/Вт.

WT: Питання по мінімально допустимим значенням температури на внутрішній поверхні. Для несвітлопрозорих зон (дистанційних рамок, штапіків, дверей) становить як і було у «старому» ДБН 6 ^оС, це навіть не точка роси. Чому якісь показники залишаються, а якісь сильно змінюються?

Г.Ф.: Якщо поставити ту вимогу, яка існує для наших конструкцій, то роса не має утворюватися на внутрішній поверхні огороджувальної конструкції. Точка роси це не фізичний показник, це показник розрахунковий. Фізичний показник наприклад це є 0оС, фаза перетворення вологи у твердий стан, а перехід від пари до рідини залежить від вологості повітря. І точку роси ми взагалі нормуємо при 60% вологості повітря (що є досить рідко), і це є велика проблема – проблема сухого повітря в житлових та громадських приміщеннях. Тому ми залишили 6оС виходячи із вищезазначених критеріїв.

WT: Цікавить ваша думка з приводу нового ДСТУ EN-14351.

Г.Ф.: Будь-які європейські стандарти, я вважаю, потрібно впроваджувати та імплементувати у нашу нормативну базу комплексно. Жоден окремо взятий стандарт не може працювати ефективно в правовому полі. Тобто будь-який стандарт пов’язаний з десятком інших різних стандартів, і якщо ми вводимо одночасно всі ці стандарти, тоді маємо певний ефект, а точково один стандарт працювати не буде. Один стандарт – це чиста інформативність, з якого ми розуміємо, що є такий стандарт, такі принципи, є така класифікація і такі методи визначення тих чи інших показників. Але ми не можемо визначати саме ці показники, тому що у нас немає цих необхідних стандартів. У нас взагалі може не існувати того обладнання, яке закладено в ті стандарти.

WT: За нашою інформацією з 1 жовтня 2020 року почав діяти документ, який розробляв безпосередньо ваш інститут – ДСТУ 8902:2019 «Енергетичне маркування світлопрозорих огороджувальних конструкцій». Віконний ринок про нього майже нічого не знає. Можете дати коротку характеристику.

Г.Ф.: Стандарт визначає комплекс показників, які мають визначатися для того щоб оцінювати саме ті характеристики, про які ми говорили у нашому інтерв’ю. Тобто вікно має 3 енергетичних потоки, які співвідносяться між собою і так далі. Є критерії, які визначаються або випробовуються і потім встановлюються класи. В проєкті нового ДБН існують посилання на даний стандарт, і він стане обов’язковий до застосування. Відповідно всі світлопрозорі огороджувальні конструкції мають бути промарковані.

Спілкувався Сергій Кожевніков

 Оконные Технологии® № 81 (2021)