Останні 5 років незмінним трендом на українському віконному ринку залишалось енергозбереження, це перш за все було пов’язано з різким подорожчанням енергоресурсів та запуском програм компенсації за придбання енергоефективних товарів. Золотим стандартом віконної конструкції стали профільні системи з шириною 70 мм та двокамерні склопакети шириною 40 мм та 2-ма шарами скла з енергозберігаючим напиленням і це є вже звичною комплектацією для нашого споживача. Але вже починаючі з 2019 року ринок почав подавати сигнали про новий тренд – протизламність віконних та дверних конструкцій, саме про це ми і поговоримо в нашій статті.
Безпека – це базова потреба будь-якої людини, всі ми хочемо відчувати себе вдома у безпеці, навіть народна мудрість звучить як: «Мій дім – моя фортеця». Так чому ж коли справа стосується віконних та дверних конструкцій, ми, як клієнти, забуваємо про цей принцип, а продавці просто тихенько мовчать і намагаються не чіпати цю тему?!
На мою думку перш за все це відбувається через глибинне незнання у кінцевого споживача, який бачить по всьому периметру стулки звичайну запірну фурнітуру та навіть не може собі уявити, що таке вікно відкривається викруткою за личині секунди, навіть не хвилини, і це з одного боку.
З іншого боку продавці, які десь там щось чули про протизламну фурнітуру, але по-перше бояться втратити клієнта через збільшення вартості конструкції, а по-друге через своє незнання вони не сильно вірять у можливості протизламних конструкцій.
Давайте спробуємо в усьому цьому розібратися.
Нормативна база
Україна вже довгий час іде шляхом гармонізації своєї нормативної бази з європейською, в рамках зобов’язань, які вона на себе взяла після підписання асоціації з ЄС.
Відповідно до європейського стандарту EN 14351-1 протизламні характеристики вікон та дверей класифікуються згідно EN 1627:2011 на основі випробувань згідно стандартів:
• EN 1628:2011+A1:2015;
• EN 1629:2011+A1:2015;
• EN 1630:2011+A1:2015;
В Україні всі ці стандарти прийняті методом підтвердження за позначенням, тобто стандарти прийняті ідентичні європейським та мовою оригіналу (англійською):
• ДСТУ EN 1627:2014 «Вікна, двері та жалюзі. Тривкість щодо зламування. Класифікація та технічні вимоги» (чинний від 01.01.2016).
• ДСТУ EN 1628:2017 «Пішохідні дверні блоки, вікна, огороджувальні завіси, решітки та жалюзі. Тривкість щодо зламування. Метод випробування на тривкість до статичного навантажування» (чинний від 01.08.2017).
• ДСТУ EN 1629:2017 «Пішохідні дверні блоки, вікна, огороджувальні завіси, решітки та жалюзі. Тривкість щодо зламування. Метод випробування на тривкість до динамічного навантажування» (чинний від 01.08.2017).
• ДСТУ EN 1630:2017 «Пішохідні дверні блоки, вікна, огороджувальні завіси, решітки та жалюзі. Тривкість щодо зламування. Метод випробування на тривкість до спроб ручного зламування» (чинний від 01.08.2017).
Але оскільки ці стандарти не є у в вільному доступі (захист європейських авторських прав) та і ще мовою оригіналу то спробуємо розібратись, як же відбувається випробовування та присвоювання класу протизламності.
На випробовування відбирається два ідентичних зразки вікон, перший зразок проходить випробовування на статичне та динамічне навантаження і після вдалого проходження цих навантажень на другому зразку відбувається тестування методом ручного зламу.
Мал. 1. Схема випробовування та класифікації конструкції на злам.
Зі склопакетом все трошки простіше, згідно ДСТУ EN 1627:2014 табл. 1 починаючі з другого класу протизламу (RC2) до склопакету висуваються вимоги згідно європейського стандарту EN 356:1999, який в Україні був перекладений та чинний з 01.10.2006 – ДСТУ EN 356:2005 «Захисне скління. Випробування та класифікація за тривкістю щодо ручного зламування».
Таблиця 1. Мінімальні вимоги до скління, згідно ДСТУ EN 1627:2014
Таблиця 2. Класифікаційна таблиця тривкості виробів із захисного скла
Як правило класи P1A-P5A відносяться до антивандального скління, саме тому метод випробування їх полягає, для категорій Р1А, Р2А, Р3А та Р4А, в тому, що ударник (металева куля діаметром 100 ± 2 мм та масою 4,11±0,06кг) має падати на кожний випробний зразок тричі з тієї самої висоти таким чином, щоб попадання ударника створювали навколо геометричного центру випробного зразка рівносторонній трикутник зі стороною завдовжки 130 ± 20 мм, причому одна сторона трикутника має бути паралельна короткій стороні зразка. Місце удару, протилежне цій стороні трикутника, має бути першим.
 |
| Місця ударів молотком для мінімальної кількості ударів |
Наведену вище процедуру для категорії Р5А треба повторити загалом три рази для кожного випробного зразка, наносячи дев’ять ударів, по три на кожну вершину трикутника.
Випробовування вважається пройденим, якщо ударник не зміг пробити наскрізь випробувальний зразок скління.
Скління класом P6B-P8B відноситься вже до протизламного і відповідно змінений метод випробовування, який полягає у створенні квадратного отвору зі стороною завдовжки 400 ± 10 мм таким чином, щоб центр квадратного отвору збігався з центром зразка і щоб для цього знадобилась мінімальна загальна кількість ударів молотком та сокирою.
Стандарт ДСТУ EN 1627:2014 включає в себе також вимоги до дверних замків та циліндрів, але розбирати їх ми в цьому матеріалі не будемо.
Окремо хочеться відзначити найбільший в Європі інститут корпоративної безпеки та 100% філії Німецької страхової асоціації (GDV) - VdS Schadenverhütung GmbH, який є своєрідним знаком якості, має свої стандарти та вимоги до безпеки виробів, які по своїм характеристикам більш суворі, ніж передбачені європейськими стандартами.
Підсумовуючі даний розділ треба відмітити, що такі випробовуванняна відповідну класифікацію мають проводити тільки нотифіковані лабораторії, яких на сьогоднішній день в Україні не існує.
Яка ситуація в Україні?
Як ми вже бачимо класифікація та підтвердження протизламних характеристик це складний процес серії випробувань в спеціалізованих лабораторіях і інститутах, а не просто якісь елементи фурнітурної обв’язки. У нас же на ринку часто відбувається підміна понять, коли виробники декларують клас протизламності натомість не маючи жодного підтвердження цього класу.
За останні два роки на ринку з’явились і позитивні сигнали – вже 9 партнерів німецької компанії Winkhaus отримали підтвердження протизламних характеристик своєї продукції на основі каскадного методу.
Процес ліцензування по каскадному методу погоджений з випробувальними інститутами.
Суть каскадного методу полягає у тому, що Winkhaus проводить комплексні випробовування в європейських нотифікованих лабораторіях (найбільш відомі ift Rosenheim та Prüfinstitut Schlösser und Beschläge Velbert (PIV), а потім на основі відбору і навчання надає своїм партнерам німецьку ліцензію на виготовлення зламостійких виробів RC2-класу.
Автор Михайло Орленко
